Бездіяльність чи системна корупція? ТЦК Закарпаття під мікроскопом (хроніка 2022-2026 років)

Закарпаття — не лише прикордонний регіон зі специфічними викликами, але й зона, де робота місцевих Територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки (ТЦК та СП) прямо вплинула на долі людей під час повномасштабного вторгнення. Цей текст на сайті https://zakdialoh.com — хроніка проблем і реальних кейсів на Закарпатті: корупція у закупівлях, підозрілі схеми з ухиленням, випадки незаконних затримань, масові перевірки і наслідки для керівництва.

Корупція у закупівлях: постачання неякісних бронежилетів (22 серпня 2023 року)

22 серпня 2023 року Офіс Генерального прокурора України офіційно повідомив про завершення досудового розслідування у справі постачання неякісних бронежилетів до однієї з військових частин, дислокованих у Закарпатській області. Йшлося про 350 бронежилетів, які за умовами договору мали відповідати 4 класу захисту, але фактично не витримували випробувань за державними стандартами.

За матеріалами слідства, бронежилети були закуплені в рамках державного оборонного замовлення. Загальна вартість контракту становила майже 6 мільйонів гривень. Середня ціна одного виробу — близько 17 тисяч гривень, що відповідало ринковим показникам для бронежилетів цього класу. Саме це унеможливило виправдання «дешевизною» або технічною помилкою.

Експертиза встановила критичні порушення. Балістичні плити не відповідали заявленому класу. У звітах зазначалося, що при контрольних відстрілах на нормативній дистанції фіксувалося пробиття, а отже використання такого спорядження в бойових умовах створювало пряму загрозу життю військовослужбовців. Частину бронежилетів було негайно вилучено з обігу.

Обвинувальний акт було скеровано до суду щодо керівника підприємства-постачальника. У повідомленнях прокуратури фігурували статті Кримінального кодексу, пов’язані з заволодінням бюджетними коштами в особливо великих розмірах та постачанням продукції, що не відповідає умовам договору. Санкція — до 12 років позбавлення волі.

Локальна особливість Закарпаття полягає у логістиці. Постачання проходило через ланцюг місцевих компаній, зареєстрованих у західних областях. Прикордонний статус регіону, близькість до Словаччини та Угорщини, велика кількість складів і перевалочних пунктів ускладнюють контроль. Саме ця «розмитість відповідальності» неодноразово згадувалась слідчими як фактор ризику.

Для конкретних підрозділів це означало затримку у забезпеченні, перерозподіл старих бронежилетів і зростання напруги серед особового складу. Закарпатські військові частини неодноразово фігурували в контексті нестачі якісного спорядження протягом 2022-2023 років, і ця справа стала символом системної проблеми, а не поодинокого збою.

Схеми з «вирішенням» для ухилянтів: затримання чиновників і організаторів переправ (6 листопада 2024 року)

6 листопада 2024 року Служба безпеки України спільно з Національною поліцією та Офісом Генерального прокурора оголосила про викриття масштабних корупційних схем у Закарпатській області, пов’язаних з ухиленням від мобілізації.

Ключові фігуранти — Ігор Тищук, начальник Ужгородського районного ТЦК та СП, та Юрій Какабадзе, заступник командира 101-ї окремої бригади територіальної оборони. Обидва — чинні посадовці на момент викриття.

За даними слідства, Ігор Тищук організував схему отримання неправомірної вигоди за «допомогу» у проходженні військово-лікарської комісії. Сума хабаря становила близько 5 тисяч доларів США за одного військовозобов’язаного. Механізм включав контакти з окремими лікарями ВЛК та маніпуляції з медичними висновками про непридатність або обмежену придатність.

Юрій Какабадзе, за матеріалами СБУ, пропонував інший канал впливу — через свій статус у ТрО. Вартість «вирішення питання» коливалася від 4 до 6 тисяч доларів, залежно від складності кейсу. Слідство кваліфікувало дії як зловживання впливом та одержання неправомірної вигоди. Географічно схема охоплювала Ужгород, прилеглі громади Ужгородського району та частину Мукачівського напрямку.

Закарпаття має особливу специфіку: прикордонний регіон, висока міграційна мобільність, історично налагоджені неформальні маршрути через лісові та гірські ділянки кордону. Саме тому наш регіон стабільно входив до лідерів за кількістю кримінальних проваджень, пов’язаних з ухиленням від мобілізації.

Правоохоронці наголошували, що паралельно ліквідували канали нелегального переправлення чоловіків за кордон. Вартість таких «послуг» у 2023-2024 роках на Закарпатті коливалась від 8 до 12 тисяч доларів США. У багатьох випадках клієнти спочатку зверталися до ТЦК-посередників, а вже потім — до переправників.

Після оголошення підозр обидва фігуранти були відсторонені від виконання обов’язків. Інформація про їхні посади та імена була офіційно оприлюднена, що для Закарпаття стало рідкісним випадком публічної персоналізації відповідальності. Це спричинило хвилю звернень громадян до СБУ та прокуратури з інформацією про подібні практики у попередні роки.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Загинули понад місяць тому: Закарпатці оплакують трьох своїх Героїв (ФОТО)

Соціальний ефект був показовим. Ужгород і навколишні громади заговорили відкрито про те, що мобілізаційна справедливість у регіоні була зруйнована. Люди визнавали: система працювала не за законом, а за грошима і знайомствами. Саме ця недовіра стала одним із ключових викликів для подальшої роботи ТЦК у Закарпатській області.

Фізичне насильство, незаконні затримання і «викрадення» — локальні інциденти

упродовж 2022-2025 років у Закарпатській області фіксувалися як поодинокі, але резонансні випадки фізичного насильства й незаконних затримань, пов’язаних із працівниками ТЦК та їхніми посередниками. Ці інциденти мали різну форму: від побиття й примусу до підписання документів — до фактичного вивезення людей із місць мобілізації за межі області.

Приклад 1 — Ужгород, серпень 2025 року

27 серпня 2025 року ТСН оприлюднило матеріал про випадок у ТЦК Ужгорода. Колишній поліцейський Іван Белецький заявив про приниження ветерана та передав відео з працівниками ТЦК. Після цього сталося інше: сам Белецький був затриманий невідомими в масках і, за публічними повідомленнями, мобілізований. Подія викликала широке обговорення в громаді та додала питань щодо методів, які застосовуються навколо ТЦК.

Приклад 2 — викрадення і вимагання (кілька випадків у 2024-2025 роках).

За даними Офісу омбудсмана та публікацій «Української правди», траплялися випадки, коли групи осіб виводили людей з приміщень ТЦК чи центрів обліку Закарпатської області та вимагали гроші за їхнє повернення або «непереправлення» до зони бойових дій. У щонайменше одному задокументованому випадку йшлося про вимогу $6 000. За цими фактами відкривали кримінальні провадження.

Функціональна логіка цих інцидентів:

Працівники ТЦК мають доступ до списків, карток та процедури ВЛК.
Неформальні посередники користуються цим доступом, щоб оформити фіктивні виходи або організувати «вивід» людини поза офіційною процедурою.
У деяких випадках застосовують фізичний тиск або залякування, щоб змусити людину підписати потрібні документи на транспортування в зону бойових дій. Ця логіка підтверджується як у епізодах, що мали розголос (Ужгород, серпень 2025), так і в кримінальних матеріалах, які розслідували поліція та ДБР.

Офіс омбудсмана Дмитра Лубінця фіксував істотне зростання звернень щодо порушень з боку працівників ТЦК і СП: з 18 звернень у 2022 році, до понад 500 у 2023-му, 3,4 тис. у 2024-му та майже 5 тис. — з 1 січня по 29 жовтня 2025 року. Ця статистика дає розуміння, що поодинокі інциденти переростають у системну проблему, особливо в прикордонних регіонах, до яких належить Закарпаття.

Локальні особливості Закарпаття, що підсилюють ризики:

прикордонність: щільна мережа контактів із сусідніми країнами, нелегальні маршрути та традиції транскордонної комунікації;
роздробленість логістики: багато субпідрядників і приватних «посередників» у ланцюгу забезпечення;
соціальна толерантність до «вирішення питань» через знайомства.

Все це робить місцевий «попит» на незаконні послуги вищим, ніж у центральних областях.

Масштабні обшуки і відсторонення керівництва: справа Андрія Савчука (грудень 2025 – січень 2026 року)

29 грудня 2025 року СБУ і Нацполіція провели санкціоновані обшуки у приміщеннях та за місцями проживання керівництва Закарпатського обласного ТЦК та СП. Справу відкрили за статтею незаконного позбавлення волі (ст.146 ККУ). Процедури підтверджували Радіо Свобода та ТСН.
У середині публікацій з’явилося ім’я: полковник Андрій Савчук, начальник Закарпатського ТЦК та СП (призначений 16 жовтня 2023 року). Журналіст Віталій Глагола повідомив, що під час обшуку виявили близько 100 000 доларів США готівкою. Цю інформацію опублікували кілька регіональних і національних видань.

В період 10-14 січня 2026 року Савчука відсторонили від посади та перевели до резерву; офіційне підтвердження дав начальник управління комунікацій Сухопутних військ Андрій Подік.

Що саме перевіряли слідчі? Офіційно — факти незаконного позбавлення волі громадян та можливі корупційні зловживання, у тому числі походження вилучених коштів. Слідчі дії проходили у кількох районах області. У публікаціях згадуються також обшуки за місцями проживання інших посадовців: Микола Мигалейко, Андрій Олещук, Вячеслав Дворський, Ігор Павлов (перелік фігурував у регіональних ЗМІ). Станом на кінець січня 2026 року триває перевірка походження грошей та процесуальна фіксація вилученого.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: $6 000 з особи: закарпатець організував нелегальний бізнес (ФОТО)

Операційні наслідки для роботи ТЦК у регіоні:

масова верифікація документів і перегляд практик ВЛК у районних ТЦК Закарпаття;
тимчасова вакантність керівної ланки: обласний центр комплектування у січні 2026 року працював у посиленому режимі з тимчасовим керівництвом;
збільшення кількості звернень від громадян до СБУ та прокуратури щодо попередніх випадків незаконних затримань.

Ці наслідки відображаються у статистиці скарг омбудсмана та у публічних зверненнях громадських організацій.

Локальні чинники, що зробили справу вибуховою:

Закарпаття — прикордонна область. Суспільна чутливість до корупції у мобілізаційних процесах тут вища;
попередні резонансні випадки у 2023-2025 роках створили «накопичений» суспільний запит на розслідування;
публічна персоналізація провадження (ім’я керівника, сума та дати обшуків) спричинила швидку реакцію медіа й громадських організацій.

У сумі це створило політичний і юридичний тиск на органи, що розслідують справу.

Масштаби звернень і реакція інституцій: скарги, фейки і перевірки

У 2022-2025 роках масштаб скарг проти працівників ТЦК і СП зріс вибухово. У 2022 році таких звернень було символічно мало — близько 18; у 2023-му — понад 500; у 2024-му — понад 3,4 тис.; а з 1 січня по 29 жовтня 2025 року омбудсман зафіксував майже 5 тис. звернень. Ці цифри підтверджені Офісом Уповноваженого Верховної Ради з прав людини.

Причини зростання звернень — комплексні. По-перше, реальні порушення: ненадання інформації, неправомірні повістки, фізичний тиск і випадки фальсифікації медвисновків. По-друге, зростання соціальної напруги й поширення відео та повідомлень у телеграм-каналах. По-третє, цілеспрямовані інформаційні атаки — частина повідомлень виявляється маніпуляціями чи фейками.

Лінія дій — масові перевірки від Сухопутних військ, Міноборони та Офісу омбудсмана. У звітах Сухопутних військ за червень 2025 року йшлося, що близько 86% інцидентів у певні періоди були маніпуляціями або фейками, а лише частина звернень підтвердилася і дійшла до процесуального реагування.

У серпні 2025 року регіональні перевірки в Закарпатській області показали, що із зафіксованих тоді інцидентів частина виявилась неправдивою — регіональні ЗМІ повідомляли про 100% «непідтверджених» випадків у конкретному місяці після верифікації. Це не означає, що проблем немає; але показує, що частина хвилі — інформаційного походження.

Дії інституцій:

Офіс омбудсмана відкрив “гарячу лінію” та направив десятки запитів до ТЦК і Міністерства оборони.
Головне управління захисту прав військовослужбовців Міноборони опрацювало тисячі звернень і провело виїзні перевірки;
Міноборони відновило права понад 2 700 військовослужбовців у 2025 році в межах відпрацьованих апеляцій.
Сили безпеки (СБУ) і Нацполіція почали кримінальні провадження щодо конкретних епізодів, де перевірки підтверджували злочинні дії.

По-всій Україні частка «фейків» була відчутною; але на Закарпатті це поєднання інформаційного шуму з реальною вразливістю системи (прикордонність, багато субпідрядників, складні логістичні ланцюги) створило унікальну суміш — одночасно багато справ справжніх і багато повідомлень невстановленого походження.

Наслідки для довіри, мобілізації та безпеки регіону

Стан довіри до ТЦК та СП в громадах Закарпаття різко впав у 2023-2025 роках. Омбудсман прямо вказував, що маса звернень підриває довіру до державних процедур і демотивує людей співпрацювати з центрами комплектування. Це віддзеркалилося в громадських акціях, скаргах до місцевих рад і збільшенні звернень до громадських організацій у Мукачеві, Ужгороді, Хусті та Берегові.

Через корупційні схеми, фальсифікацію ВЛК і випадки незаконних затримань держава втрачала частину контролю над мобілізаційними ресурсами в нашому прикордонному регіоні. У 2023-2024 роках Закарпаття фігурувало серед лідерів за кількістю кримінальних проваджень щодо ухилення від мобілізації: у 2022 році в області було відкрито 363 справи за ст.336 ККУ, а в 2023-му число проваджень зросло суттєво. Це створювало подвійний ефект — одночасно зростання розслідувань і зменшення оперативної спроможності через корупційний «витік».

Недовіра спонукає декілька явищ:

зріст попиту на «комерційні послуги» для уникнення мобілізації (ціни каналів переправ на Закарпатті у 2023-2024 роках коливалися від 8 до 12 тис. USD, у 2025 році вже від 10 тис. USD);
збільшення навантаження на громадські організації та адвокатів, які представляють інтереси мобілізованих;
підвищення ризику інформаційних операцій, які використовують суспільну недовіру для дискредитації ЗСУ й влади.

Закарпаття — прикордонна область. Втрати контролю за мобілізацією мають прямі безпекові наслідки: неповна мобілізація, наявність «білого ринку» послуг з ухилення і розгалужені корупційні зв’язки в системі ускладнюють планування комплектування підрозділів територіальної оборони і підрозділів у прикордонних районах (Ужгородський, Мукачівський, Хустський, Тячівський райони). Це ставить під загрозу швидкість реагування у критичні моменти.