«Є реальна загроза того, що більше людей загинуть від економічних наслідків Covid-19, ніж від самого вірусу» — це квітневий прогноз голови світової продовольчої програми ООН Девіда Бізлі.
Тоді заяви про економічні загрози звучали не на часі, адже у фокусі була винятково боротьба з глобальною пандемією. З появою перших новин про вакцинацію у світі знову почали відкрито говорити про системні антикризові рішення.
Ще одна глобальна криза
Наприкінці 2020 року бачимо, що навіть найсильніші світові економіки у 2020 році не уникли рецесії. Рекордним став ІІ квартал року. Так, весною ВВП Великобританії впав на -20,4%, Австралія вперше вступила в рецесію з 1991 року після того, як її ВВП скоротився на -7%, а країни єврозони в середньому зафіксували скорочення ВВП на рівні -12,1% — це найзначніше зниження з 1995 року.
Україна тут не виняток. У другому кварталі реальний ВВП країни впав на -11,3%. Для порівняння: з початку 90-х найбільші падіння реального ВВП українці спостерігали у I кварталі 2009 р. (-19,6%), у II кварталі 2009 р. (-17,3%) та у І кварталі 2015 р. (-16,0%). Фактично ж, у реальних розмірах у ІІ кварталі цього року ми досягли відмітки 2009 року.
У 2020 році, за прогнозами Ukraine Economic Outlook, падіння реального ВВП країни залишиться на рівні -5%. Від фінансової прірви нас рятують рекордні державні витрати на інфраструктуру. На інфографіці нижче — ВВП України з витратами на Велике будівництво та без них.
Якщо у 2019 році команда Володимира Зеленського розглядала Велике будівництво як додаткову точку зростання, то у 2020 році це чи не єдиний ефективний антикризовий інструмент. Інвестувати в інфраструктуру наразі закликає левова частка міжнародних організацій та експертів.
Мегапроєкти, які допомагають рятувати економіку
У червні цього року одна з найпотужніших консалтингових компаній світу Deloitte опублікувала загальні рекомендації щодо боротьби з наслідками коронакризи. У фокусі — розробка державної стратегії мегапроєктів, а також пришвидшення проєктів, які на стадії розробки. Як зазначають аналітики, саме інфраструктурні інвестиції вирішують низку критичних для постковідних економік проблем: збереження та створення нових робочих місць, збільшення потреби у вітчизняних матеріалах, децентралізація витрат, збереження експорту товарів та імпорту інвестицій. Йдеться про збільшення загальної продуктивності нації.
«Інвестиції в сталу інфраструктуру стануть інструментом перезапуску двигуна світової економіки після пандемії COVID-19 — за допомогою розбудови більш стійких спільнот, а також створення мільйонів робочих місць», — зазначають експерти Deloitte.
Програма Велике будівництво дала зелене світло багатьом довготривалим національним мегапроєктам:
- розвиток регіональної авіамережі — проєкт 2021 року, який має нарешті децентралізувати польоти в середині країни;
- Національна програма відновлення мостів — за 5 років планується оновити 1385 штучних споруд по всій країні. Цього року оновлено вже понад 150 штучних споруд, план на наступний рік — 350 штучних споруд;
- будівництво Запорізького та Кременчуцького мостів — величезні інфраструктурні проєкти, яких вже давно не бачила Незалежна Україна. Завершити Запорізький міст і розпочати будівництво Кременчуцького мосту планується вже у 2021 році;
- будівництво Київської обхідної дороги — чи не наймасштабніший проєкт найближчих років, який вперше є шанси нарешті довести до кінця. Наразі тривають тендери на проєктування перших двох ділянок, а закінчити всю обхідну планується до 2025 року;
- державна програма доступного житла — Мінфін опрацьовує можливість забезпечити ринок у 2020−2021 роках 30 000 квартирами на умовах іпотеки — 7% річних на 20 років;
- оновлення 24 000 км державних доріг і 8000 км місцевих доріг — план до 2024 року, який дозволить створити в Україні сучасну європейську дорожню мережу.
Рішення минулих століть, що рятує економіки ХХІ століття
Цього року одразу кілька впливових міжнародних організацій відкрито виступили з підтримкою інфраструктурних інвестицій як одного з найефективніших способів подолання кризи. Це Організація економічного співробітництва та розвитку (OECD), Міжнародний економічний форум (WEF), Міжнародний валютний фонд (IMF), Світовий банк (World Bank) тощо.
Попри різні акценти, всі сходяться у трьох основних тезах:
- інфраструктурні проєкти набагато ефективніші в часи спаду економіки, ніж у часи зростання. Різні дослідження визначають економічний мультиплікатор будівництва у рецесію від 1,6 до 3,2. Якщо говорити простіше, то вкладення 1 грн в будівництво для економіки дає на виході від 1,6 грн до 3,2 грн;
- державні витрати не можуть спрямовувати винятково на соціальну сферу та підтримку бізнесу — необхідні масштабні довгострокові інвестиції. Інфраструктура якраз є найбільш універсальним і надійним напрямом витрат;
- світова спільнота має сприяти та підтримувати критичні для економіки держав проєкти.
«Інфраструктурні інвестиції є важливими інструментом економічного і соціального відновлення після кризи COVID-19. Управління інфраструктурою відіграватиме вирішальну роль в тому, щоб державні інвестиції сприяли відновленню сталого розвитку і зміцненню стійкості інфраструктури до зовнішніх впливів», — відзначають експерти OECD.
На прикладі Укравтодору бачимо, що імпорт інвестицій в Україну у 2020 році не зупиняється. Наразі доля спільних проєктів з міжнародними партнерами у Дорожнього агентства перевалює за суму 3,3 млрд доларів. Разом з запланованими 2 млрд доларів, які планується залучити від пілотного проєкту державно-приватного партнерства — це сума вже більша за загальний обсяг кредитної програми МВФ на 2020−2021 рік. Однак якщо гроші кредиторів ми зазвичай проїдаємо, то інфраструктурні інвестиції повертаються з масштабним зростанням для економіки.
У рамках спецпроєкту ми спілкуємося з відомими українськими економістами й інфраструктурними експертами, щоб разом відповісти на питання: чи здатне Велике будівництво побороти наслідки коронакризи?
Нагадаємо, бідна бідність. Що не так з держбюджетом-2021? – журналіст.
Додайте коментар